Великий піст пролітає швидко. А пролетівши, часто залишає по собі осад незадоволення. Мовляв, знову минув піст, а я не встиг ні потрудитися, ні змінитися.Пасха наближається, а я відчуваю, що пролукавив усю Четиридесятницю, жалів себе, постив в півсили. І ніби знаю, що "Царство силою береться", що "вузький шлях і тісні ворота", але повторюю за звичкою, що "часи не ті",що сил немає. Сам розслабляюся, інших розслаблених заспокоюю.
Тому і Пасха Красна вічним життям нас не наповнює до країв,тому що за час посту ми нутро вичистити невстигаємо. Не наливає нам Господь "вино молоде в старі бурдюки". І винен не Господь, але ми, що придумали собі сотні відмовок.
Не добре це. Негарно.
Нечесно.
|
