Господи, сьогодні все йде не так. Всі нещастя обрушилися на мене одночасно: роботу, яка мені так личила, отримав інший. У зв'язку з цим я розраховував на підтримку Х, але він, як на зло, хворий. Треба ж було йому захворіти саме сьогодні. І додатково ця мігрень. Лише її мені не вистачало. До того ж я ще і промок: автобус, звичайно ж, пішов у мене з-під носа. Отже, Господи, я неймовірно знервований. Молитись Тобі?... Боюся, що наговорю дурниць, як в дитинстві, коли в неділю йшов дощ. Саме в неділю. Адже це був єдиний день, коли я не хотів, щоб він йшов. Який абсурд: пару годин тому, коли я взнав, що Х лежить в ліжку - саме сьогодні, - мене охопила безсила лють розчарованого дитяти. Я повинен вибачитися у Тебе. По суті я міркую як хлопчисько. І це в моєму-то віці!... І все-таки це правда: я приписую Тобі недоброзичливі, дріб'язкові наміри.
... Читати далі »
У "Древнему патеріке" повествуєтся про те, як один чернець підійшов до великого подвижника, і запитав у нього: «Я постійно відчуваю себе у присутності Божій. Чи велике це? Що мені ще належить зробити?» І цей великий подвижник відповідав йому: «Не велика справа бачити себе постійно у присутності Божій». «А що ж дійсно велике в очах Божих?» – запитав вражений чернець. І старик відповідав йому: «Бачити себе гірше за всяку людину»
